Вечір... Наводжу порядок в гаражі... тут побачив,то,що без перебільшення можна назвати маленькою машиною... ні,скоріше машиною часу... старенький дисковий мп3 плеєр,і коробочка з дисками... виймаю перший-ліпший диск... Самопальний збірник пісень Кузьми... Цікаво,а сідішник ще працює? перевіримо,благо кіоск недалеко,і там пальчикові батарейки продають. збігав,купив. включаю,не заводитися... матюкнувся. Блін ну я й дурень!!! Переплутав полярності ,коли батарейку вставляв. Поміняв,маленький екранчик плеєра засвітився приємним синім кольором. вставляю диск зі Скрябіним в сідішнік. підкручую звук... моя улюблена пестня молодості-БРУДНА ЯК АНГЕЛ. закриваю очі і переношусь в минуле. Все закрутилося в каледойскопі ностальгії. Перше боязке побачення,коли я ще був патлатим,ходив у шкірянці та берцах,брязкая кіллограмами заліза і ланцюгів на собі. Випускний,де все під шафе танцювали Танець Пінгвіна,перші бійки з гопниками,які згадуються під пісню БУЛЬТЕР'ЄР,гори,портвейн,гітара та акорди,які набиває ,друг Каспер... Перші самостійні кроки в житті,перші зароблені гроші на будівництві,перша сесія в МАУП,яку в майбутньому щасливо закінчив за спеціальністю Психологія... І цей шок в 2015 році,коли Перші слова про Андрія Кузьменка викликали у мене стійке відчуття,що я сплю і ніяк не можу прокинутися.. потім прийшло усвідомлення втрати. Почуття того,що все вище перелічене мною хтось безжально випалив каленным залізом. Всі кращі моменти. залишилася тільки порожнеча. Нічого,пережив,живу далі,розуміючи,що Андрія вже з нами немає,але він десь там дивиться на нас і посміхаеться. таке відчуття,що ось він на маня дивиться з старенького плаката,із роздобутих мною на його концерті у Львові з його особистим автографом,посміхаеться і каже-чувак не розкисай,життя прекрасне,вона триває. Говорить словами зі своєї пісні ПУСТИ МЕНЕ І я розумію,що він живий. ні не так ВІН ЖИВИЙ!!! на стареньких постерах,у своїх інтерв'ю,навіть у цих піснях,які зараз лунають з старенького плеєра. Він живий в наших серцях Дякую тобі Кузьма за все. З повагою простий менеджер Сашка Мозголом

Теги других блогов: воспоминания Кузьма нотальгия